Урок1,2 Слюсарна справа група 11

Тема уроку 19,20 Різання металу.

Відео уроку ДИВИСЬ ТУТ

Відео уроку ДИВИСЬ ТУТ

Матеріал уроку ДИВИСЬ ТУТ

Домашнє завдання:Продовжуємо вивчати тему:Різання металу, переписати та вивчити конспект.та готуватися до тестів.

Різання металу

                                                                Різання металу на верстатах
     Відрізні ножівкові верстати (механічні ножівки, рис. 1.6.41) дають можливість розрізати метали розміром до 250 мм у поперечнику за допомогою машинних ножівкових полотен. Така ножівка складається зі станини, стола, хобота.

Рис. 1.6.41. Механічна ножівка

По напрямних хобота може переміщатися пильна рама з ножівковим полотном, що одержує зворотно-поступальний рух від електродвигуна за допомогою кривошипно-шатунного або гідравлічного механізму, розташованого всередині станини. Розрізувана заготовка кріпиться в лещатах, установлених на столі верстата.
Електромеханічна ножівка переносного типу (рис. 1.6.42) складається з алюмінієвого корпуса з убудованим електродвигуном. З валом електродвигуна зв’язаний барабан зі спіральним пазом. По пазу переміщається палець, з’єднаний з повзуном. При обертанні електродвигуна повзун і закріплене на його кінці ножівкове полотно роблять зворотно-поступальний рух. Ножівка дає можливість розрізати сортовий і профільний матеріал невеликих розмірів, збільшуючи продуктивність різання в 8—10 разів.
На відрізних верстатах (рис. 1.6.43) (круглими пилками) можна розрізати труби, прутковий і профільний матеріал. На станині 4 універсальні круглі пилки кріпиться колонка із кронштейном. На кронштейні, що може повертатися на колонці, установлюється електродвигун з круглою дисковою пилкою діаметром 400—500 мм. Розрізуваний виріб кріпиться на столі.

Рис. 1.6.42. Електромеханічна ножівка

Рис. 1.6.43. Відрізний верстат

Цільні круглі пилки виготовляють діаметром від 60 до 200 мм і товщиною 1—5 мм. Вони дозволяють розрізати заготовки діаметром від 13 до 65 мм. Круглі сегментні пилки мають збірну конструкцію. Вони виготовляються зі вставними зубами або сегментами, мають діаметри від 275 до 2000 мм і дозволяють розрізати круглі заготовки діаметром від 90 до 335 мм, квадратні заготовки зі стороною квадрата від 85 до 313 мм. Заготовки з невеликими розмірами перетину можна розрізати також на фрезерних верстатах за допомогою цільних круглих пилок або прорізних фрез. Останні також мають форму диска із зубами, їхні діаметри 40, 60 і 75 мм, ширина від 0,2 до 5 мм.
Дискові пилки тертя розрізають метал за допомогою гладкого сталевого диска товщиною 1 мм. Він обертається з великою швидкістю (4000 хв–1). За рахунок тертя швидко обертового диска метал у місці розрізування нагрівається до плавлення.
Широко застосовується також розрізування металу на абразивно-відрізних верстатах. Різання на цих верстатах виконується обертовими тонкими абразивними колами, що одержують переміщення в напрямку розрізування й невеликий коливальний рух для зменшення зношування кола й поліпшення якості оброблюваної поверхні. Діаметр кіл береться від 80 до 400 мм, товщина їх — від 0,5 до 5 мм. Зв’язування кіл бакелітове або вулканітове.
За допомогою анодно-механічного різання можна розрізати метали будь-якої твердості. Різальний диск із листової сталі або міді товщиною 0,5—0,8 мм є катодом, розрізуваний виріб — анодом. До місця різа подається рідина певного складу. Диск одержує швидке обертання. При його контакті з розрізуваним металом виникають мікроскопічні електричні дуги, розвивається висока температура, диск проникає в метал, розрізаючи його.

                                                                                   Різання ножицями
Різання металу ножицями відрізняється високою продуктивністю, дає можливість вирізати деталі будь-якої форми без зняття стружки й одержувати відразу готову деталь. Однак оскільки ножиці ріжуть за рахунок тиску, потрібні значні зусилля для розрізування. Тому їх застосовують зазвичай для різання листового матеріалу. Є також машинні ножиці для розрізування профільного й пруткового матеріалу.
Ручні ножиці (рис. 1.6.44, а) застосовуються для розрізування тонкого листового матеріалу. Ними можна різати сталь товщиною 0,5—0,7 мм, дахове залізо, кольорові метали товщиною до 1,5 мм.
Ручні ножиці мають порівняно коротке лезо й довгі ручки.
Ножиці ручні по металу — 54 мм
Довжина ножиців 200, 250, 320, 360, 400 мм
Довжина лез (від гострих кінців до центру шарніра) 55—85, 70—82, 90—105, 100—120, 110—130.
Леза ножиців загострюються під кутом β = 70°. Порівняно великий кут заточення обраний для того, щоб леза при великих тисках, що виникають при різанні, не розкришувалися.
При загостренні ножиців потрібно стежити за тим, щоб леза були прямолінійними, гостро заточеними й сходилися по всій довжині. Зазор між ними має бути не більше 0,2 мм. При більших зазорах ножиці не ріжуть, а мнуть лист і різ виходить із задирками. За відсутності зазора між лезами виникають великі сили тертя, що веде до швидкого їх затуплення. Для зменшення тертя лез площини зіткнення їх заточують під невеликим кутом (α = 1—2°). Виготовляються ручні ножиці зі сталі марок 65, 70, різальні леза гартуються до HRC 52—58.

Рис. 1.6.44: а — ручні ножиці; б — принцип їхньої роботи: 1 — ніж правий; 2 — ніж лівий; 3 — заготовка

Розрізняють ножиці праві й ліві. У правих ножиців під час різання скіс нижнього леза розташовується вправо, вони застосовуються в більшості випадків. Лівими ножицями користуються при вирізанні криволінійних деталей.
Для вирізання фасонних отворів у листах і трубах застосовують ножиці з криволінійними лезами.
При різанні ножиці тримають у правій руці (рис. 1.6.44, б). Великий палець розташовується на верхній рукоятці, три пальці охоплюють нижню, а вказівний або мізинець міститься між рукоятками (для їх розсовування). Ножиці варто розташовувати так, щоб верхнє лезо перебувало над розмічальною лінією.
Найменше зусилля при різанні буде в тому випадку, якщо метал глибше всувається в зів ножиців. Однак при великому розкритті лез збільшується горизонтальна складова зусилля різання й метал виштовхуватиметься, а не різатиметься.

Рис. 1.6.45. Стільцеві й важільні ножиці:
а — стільцеві ножиці; б — важільні ножиці; в — розрізування листового металу

При куті розкриття приблизно 30° сили тертя й зусилля лівої руки робітника здатні протидіяти зусиллю, що виштовхує. Цей кут розкриття варто вважати найбільш прийнятним для різання металів ручними ножицями.
У процесі різання ножицями їх спрямовують по розмічальній лінії, лівою рукою відгинають відрізувану смугу, не роблячи при цьому різких перегинів. Переміщаючи ножиці вперед, їх притискають до кінця прорізу. Якщо цього не робити, утворяться задирки.
Ножиці мають розташовуватися перпендикулярно до розрізуваного металу, при перекосах вони не ріжуть, а мнуть метал.
Тонкі листи з пластичних мас можна розрізати звичайними ручними ножицями, потрібно стежити лише за тим, щоб зазор між лезами був невеликим (0,1—0,2 мм). У процесі різання необхідно щільно притискати розрізуваний лист до стола. Не слід різати ножицями крихкі пластичні маси: полістирол, органічне скло тощо, їх розрізають ножівками.
Дріт діаметром до 3 мм розрізають гострозубцями.
Стільцеві ножиці (рис. 1.6.45, а) відрізняються від ручних тим, що в них верхня рукоятка подовжена (400—800 мм), а нижня загнута під прямим кутом і загострена (для забивання її в дошку або верстат). Завдяки довгій рукоятці натиск можна робити не тільки кистю, як у ручних ножицях, а всією рукою, що значно збільшує тиск. Стільцеві ножиці дозволяють розрізати метал товщиною до 2—3 мм.
Важільні ножиці (рис. 1.6.45, б) дають можливість розрізати листовий метал товщиною до 2—3 мм. Вони складаються із двох чавунних стояків і стола. До стола збоку кріпиться нерухомий ніж (заточений під кутом 90°). Верхній ніж, закріплений на важелі, має криволінійну форму. Це забезпечує постійний кут тиску при опусканні важеля (приблизно 15°). Важіль кріпиться до станини, на кінці має противагу, чим запобігає його мимовільне опускання. Розрізуваний лист притискається планкою. Ножиці типу 37 мають ножі довжиною 1050 мм, вони дозволяють розрізати метал товщиною до 2,5 мм.
У важільних ножиців потрібно стежити за тим, щоб зазор між лезами був невеликим і щоб важіль надійно кріпився. Вони повинні мати притискний пристрій для заготовки, тому що в процесі різання на виріб діє значний перекидаючий момент, і робітник не в змозі протидіяти йому, як при різанні ручними ножицями.
У процесі різання (рис. 1.6.45, в) важіль опускається різко, а потім дотискається для остаточного розрізування.
Існують й інші конструкції важільних ножиців: із зубчастою рейкою й перебором (дають можливість різати листову сталь до 3 мм, тонкі прутки), сортові ножиці (для різання сортового металу) тощо.

                                                               Різання механічними ножицями
При значному обсязі робіт з розрізування листового металу широко застосовуються механічні ножиці. Розрізняють ножиці переносного типу (ними можна різати метал у будь-якому місці) і стаціонарні. До першого належать різні моделі електроножиців, до другого — паралельні, дискові й вібраційні ножиці.
Вирізні електроножиці (рис. 1.6.46) дають можливість розрізати листи, починаючи від краю. Вони складаються з корпуса з убудованим електродвигуном. Його обертання через черв’ячну передачу передається на ексцентрика. Шатун, що знаходиться на ексцентрику, зв’язаний пальцем з важелем. На важелі кріпиться рухомий ніж. Нерухомий ніж закріплений на скобі, на ньому розташовується розрізуваний лист.
При включенні електродвигуна одержує обертання ексцентрик, шатун перетворює це обертання в коливальний рух верхнього ножа, що і здійснює різання.
В електроножицях С-124 рухомий ніж, що прикріплюється гвинтом, робить зворотно-поступальний рух за допомогою повзуна, який переміщається від кривошипного вала. Вал одержує обертання від електродвигуна. Нерухомий ніж кріпиться на кронштейні.

Рис. 1.6.46. Вирізні електроножиці

Працюючи електромеханічними ножівками й електроножицями, стежать за тим, щоб вони мали надійну ізоляцію. Працювати з електроінструментом потрібно в гумових рукавичках, калошах або на гумовому килимку. Після закінчення роботи живильний шнур потрібно від’єднувати від мережі.

                                                                          Різання труб
     Труби розрізаються ножівками або труборізами. При різанні ножівкою трубу затискають у лещата між двома дерев’яними брусочками. Полотно беруть із дрібним кроком. Ножівку тримають горизонтально, у міру врізання злегка нахиляють до себе. Дійшовши до отвору, трубу повертають.

Рис. 1.6.47. Труборіз:
1 — корпус; 2 — труба; 3 — труборізальний притиск; 4 — ролик; 5 — скоба труборіза

Труборізи (рис. 1.6.47) складаються з корпуса 1 із двома гостро заточеними різальними дисками (роликами) 4, що мають нерухомі осі, рухомої скоби 5 з роликом, притискного гвинта 3 з рукояткою. Для різання тонких труб є труборізи з одним роликом, для труб дуже великих діаметрів — труборізи з ланцюгом, на якому закріплені шість роликів. Наявність кількох різальних роликів дає можливість значно прискорити процес різання.
Для розрізування труборізом трубу затискають у трубний притиск. На неї надягають труборіз й, обертаючи гвинт, вдавлюють ролик у метал. Коливальними рухами важеля ведуть різання, час від часу підтискаючи ролик. Місце різа

Від zelenskyi

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *