Урок3,4 Слюсарна справа група 11

Тема уроку 25,26 Обпилювання металу..

Відео уроку ДИВИСЬ ТУТ

Матеріал уроку ДИВИСЬ ТУТ

Домашнє завдання: Продовжуємо освоювати тему,переписати та вивчити конспект.та готуватися до тестів. та передевіться нове відео.

Рис. 1.7.12. Обпилювання:
а — прямолінійної поверхні; б — криволінійної поверхні

Якщо просвіт між лінійкою і перевірюваною поверхнею вузький і рівномірний, площина оброблена задовільно.
Для уникнення спрацювання лінійку не слід переміщати по поверхні; кожен раз її слід піднімати і переставляти у потрібне положення.
Тоді, коли поверхня має бути обпилена особливо ретельно, точність обпилювання перевіряють за допомогою перевірної плити на фарбу. При цьому на робочу поверхню перевірної плити за допомогою тампона наносять тонкий рівномірний шар барвника (синьки, сажі або сурика, розчиненого у маслі). Потім перевірну плиту накладають на перевірювану поверхню (якщо деталь громіздка), роблять нею кілька кругових рухів, а потім знімають. На недостатньо точно оброблених (виступаючих) місцях залишається барвник. Ці місця обпилюють додатково доти, поки не дістануть поверхню з рівномірними плямами барвника по всій площині.

Паралельність двох поверхонь перевіряють за допомогою штангенциркуля (рис. 1.7.13).

Рис. 1.7.13. Перевірка паралельності обпилених поверхонь штангенциркулем

     Види обпилювання
Обпилювання зовнішніх плоских поверхонь починають з перевірки припуску на обробку, що міг би забезпечити виготовлення деталі відповідно до креслення.
При обпилюванні плоских поверхонь використовують плоскі напилки — драчовий і личкувальний. Спочатку обпилюють одну широку поверхню (вона є базою, тобто вихідною поверхнею для подальшої обробки), потім другу паралельно першій тощо. Прагнуть того, щоб обпилювана поверхня завжди перебувала у горизонтальному положенні. Обпилюють перехресними штрихами. Паралельність сторін перевіряють штангенциркулем, а якість обпилювання — перевірною лінійкою в різних положеннях (уздовж, упоперек, по діагоналі).

Нижче подано послідовність обпилювання поверхонь стальної плитки (рис. 1.7.14) з точністю до 0,5 мм.

Рис. 1.7.14. Поверхні стальної плитки, які мають обпилювати

Cпочатку обпилюють широкі поверхні плитки, для чого:
– затискують плитку у лещатах поверхнею А догори і так, щоб оброблювана поверхня виступала над губками лещат не більше ніж на 4—6 мм;
– обпилюють поверхню А плоским драчовим напилком; обпилюють поверхню А плоским личкувальним напилком, перевіряють її прямолінійність перевірною лінійкою;
– встановлюють плитку в лещатах і затискують поверхнею Б догори; обпилюють поверхню Б плоским драчовим напилком; обпилюють поверхню Б плоским личкувальним напилком; перевіряють її прямолінійність лінійкою, а паралельність поверхні А — штангенциркулем.

Завершивши обробку широких поверхонь, переходять до обпилювання вузьких поверхонь плитки, для чого слід:
– надягнути на губки лещат нагубники і затиснути в лещатах плитку поверхнею 4 догори;
– обпиляти поверхню 4 плоским драчовим напилком; обпиляти поверхню 4 плоским личкувальним напилком; перевірити її прямолінійність лінійкою, а перпендикулярність до поверхні А — косинцем;
– затиснути в лещатах плитку поверхнею 2 догори; обпиляти поверхню 2 плоским драчовим, а потім — личкувальним напилком; перевірити її прямолінійність перевірною лінійкою, паралельність поверхні 4 — штангенциркулем, а перпендикулярність до поверхні А — косинцем;
– затиснути в лещатах плитку поверхнею 1 догори; обпиляти поверхню 1 плоским драчовим напилком за косинцем; обпиляти поверхню 1 плоским личкувальним напилком; косинцем перевірити її перпендикулярність до поверхонь А і 4; затиснути в лещатах плитку поверхнею 5 догори; обпиляти поверхню 3 плоским драчовим напилком; косинцем перевірити її перпендикулярність спочатку до поверхні А, потім — до поверхні 4;
– обпиляти поверхню 3 плоским личкувальним напилком; косинцем перевірити її перпендикулярність до інших поверхонь;
– зняти задирки зі всіх ребер плитки;
– остаточно перевірити всі розміри та якість обробки плитки лінійкою, косинцем, штангенциркулем.

Лекальні лінійки служать для перевірки прямолінійності обпилених поверхонь на просвіт і на фарбу. При перевірці прямолінійності на просвіт лекальну лінійку накладають на контрольовану поверхню (рис. 1.7.15, а) і за розміром світлової щілини (рис. 1.7.15, б) встановлюють, у яких місцях є нерівності та їх розміри.

Рис. 1.7.15. Перевірка прямолінійності обпилених поверхонь:
а — накладання лекальної лінійки на контрольовану поверхню; б — способи перевірки на просвіт

Для перевірки прямолінійності на фарбу на контрольовану поверхню наносять тонкий шар синьки або сажі, розчиненої у мінеральному маслі, потім накладають лінійку і ледь притирають її до контрольованої поверхні, в результаті чого у місцях великих виступів фарба знімається.
Обпилювання поверхонь косинців, розміщених під прямим кутом, пов’язане з підгонкою внутрішнього кута, що зумовлює певні труднощі. Обравши одну з поверхонь за базову (зазвичай обирають більшу), обпилюють її начисто, а потім обробляють іншу поверхню під прямим кутом до базової (рис. 1.7.16).
Правильність обпилювання другої поверхні перевіряють перевіреним косинцем, одну полицю якого прикладають до базової поверхні.
Обпилювання поверхонь по внутрішньому прямому куту здійснюють так, щоб до іншої поверхні було звернено ребро напилка, на якому немає насічки.
Нижче наведено послідовність обробки поверхонь, спряжених під кутом 90°, тобто послідовність виготовлення косинця 90°:
– закріпити заготовку косинця в лещатах і дерев’яному бруску;
– обпиляти послідовно широкі поверхні спочатку плоским драчовим, а потім — плоским личкувальним напилком;
перевірити якість обпилювання перевірною лінійкою, паралельність поверхонь — кронциркулем, а товщину — штангенциркулем;
– замінити дерев’яний брусок нагубниками, затиснути косинець обпиленими поверхнями й обпиляти послідовно вузькі поверхні косинця під кутом 90°; для забезпечення точності обробки спочатку слід обробити вузьку поверхню, щоб мати прямий кут між нею і широкими поверхнями; потім у такій самій послідовності обробити вузьку поверхню, перевіряючи її косинцем відносно поверхні;
– у вершині внутрішнього кута просвердлити отвір Ø 3 мм, а потім ножівкою зробити проріз до нього завширшки 1 мм для виходу інструмента й запобігання розколин при загартуванні;
обпиляти послідовно внутрішні вузькі поверхні під кутом 90°, витримуючи при цьому паралельність поверхонь;
– обпиляти послідовно торцеві поверхні;
– зняти задирки з вузьких поверхонь;
– відшліфувати наждачним папером усі поверхні косинця; на відшліфованих поверхнях не має бути подряпин і рисок.

Урок5,6 Слюсарна справа група 12

Тема уроку 25,26 Обпилювання металу..

Відео уроку ДИВИСЬ ТУТ

Матеріал уроку ДИВИСЬ ТУТ

Домашнє завдання: Продовжуємо освоювати тему,переписати та вивчити конспект.та готуватися до тестів. та передивиться нове відео.

Рис. 1.7.12. Обпилювання:
а — прямолінійної поверхні; б — криволінійної поверхні

Якщо просвіт між лінійкою і перевірюваною поверхнею вузький і рівномірний, площина оброблена задовільно.
Для уникнення спрацювання лінійку не слід переміщати по поверхні; кожен раз її слід піднімати і переставляти у потрібне положення.
Тоді, коли поверхня має бути обпилена особливо ретельно, точність обпилювання перевіряють за допомогою перевірної плити на фарбу. При цьому на робочу поверхню перевірної плити за допомогою тампона наносять тонкий рівномірний шар барвника (синьки, сажі або сурика, розчиненого у маслі). Потім перевірну плиту накладають на перевірювану поверхню (якщо деталь громіздка), роблять нею кілька кругових рухів, а потім знімають. На недостатньо точно оброблених (виступаючих) місцях залишається барвник. Ці місця обпилюють додатково доти, поки не дістануть поверхню з рівномірними плямами барвника по всій площині.

Паралельність двох поверхонь перевіряють за допомогою штангенциркуля (рис. 1.7.13).

Рис. 1.7.13. Перевірка паралельності обпилених поверхонь штангенциркулем

     Види обпилювання
Обпилювання зовнішніх плоских поверхонь починають з перевірки припуску на обробку, що міг би забезпечити виготовлення деталі відповідно до креслення.
При обпилюванні плоских поверхонь використовують плоскі напилки — драчовий і личкувальний. Спочатку обпилюють одну широку поверхню (вона є базою, тобто вихідною поверхнею для подальшої обробки), потім другу паралельно першій тощо. Прагнуть того, щоб обпилювана поверхня завжди перебувала у горизонтальному положенні. Обпилюють перехресними штрихами. Паралельність сторін перевіряють штангенциркулем, а якість обпилювання — перевірною лінійкою в різних положеннях (уздовж, упоперек, по діагоналі).

Нижче подано послідовність обпилювання поверхонь стальної плитки (рис. 1.7.14) з точністю до 0,5 мм.

Рис. 1.7.14. Поверхні стальної плитки, які мають обпилювати

Cпочатку обпилюють широкі поверхні плитки, для чого:
– затискують плитку у лещатах поверхнею А догори і так, щоб оброблювана поверхня виступала над губками лещат не більше ніж на 4—6 мм;
– обпилюють поверхню А плоским драчовим напилком; обпилюють поверхню А плоским личкувальним напилком, перевіряють її прямолінійність перевірною лінійкою;
– встановлюють плитку в лещатах і затискують поверхнею Б догори; обпилюють поверхню Б плоским драчовим напилком; обпилюють поверхню Б плоским личкувальним напилком; перевіряють її прямолінійність лінійкою, а паралельність поверхні А — штангенциркулем.

Завершивши обробку широких поверхонь, переходять до обпилювання вузьких поверхонь плитки, для чого слід:
– надягнути на губки лещат нагубники і затиснути в лещатах плитку поверхнею 4 догори;
– обпиляти поверхню 4 плоским драчовим напилком; обпиляти поверхню 4 плоским личкувальним напилком; перевірити її прямолінійність лінійкою, а перпендикулярність до поверхні А — косинцем;
– затиснути в лещатах плитку поверхнею 2 догори; обпиляти поверхню 2 плоским драчовим, а потім — личкувальним напилком; перевірити її прямолінійність перевірною лінійкою, паралельність поверхні 4 — штангенциркулем, а перпендикулярність до поверхні А — косинцем;
– затиснути в лещатах плитку поверхнею 1 догори; обпиляти поверхню 1 плоским драчовим напилком за косинцем; обпиляти поверхню 1 плоским личкувальним напилком; косинцем перевірити її перпендикулярність до поверхонь А і 4; затиснути в лещатах плитку поверхнею 5 догори; обпиляти поверхню 3 плоским драчовим напилком; косинцем перевірити її перпендикулярність спочатку до поверхні А, потім — до поверхні 4;
– обпиляти поверхню 3 плоским личкувальним напилком; косинцем перевірити її перпендикулярність до інших поверхонь;
– зняти задирки зі всіх ребер плитки;
– остаточно перевірити всі розміри та якість обробки плитки лінійкою, косинцем, штангенциркулем.

Лекальні лінійки служать для перевірки прямолінійності обпилених поверхонь на просвіт і на фарбу. При перевірці прямолінійності на просвіт лекальну лінійку накладають на контрольовану поверхню (рис. 1.7.15, а) і за розміром світлової щілини (рис. 1.7.15, б) встановлюють, у яких місцях є нерівності та їх розміри.

Рис. 1.7.15. Перевірка прямолінійності обпилених поверхонь:
а — накладання лекальної лінійки на контрольовану поверхню; б — способи перевірки на просвіт

Для перевірки прямолінійності на фарбу на контрольовану поверхню наносять тонкий шар синьки або сажі, розчиненої у мінеральному маслі, потім накладають лінійку і ледь притирають її до контрольованої поверхні, в результаті чого у місцях великих виступів фарба знімається.
Обпилювання поверхонь косинців, розміщених під прямим кутом, пов’язане з підгонкою внутрішнього кута, що зумовлює певні труднощі. Обравши одну з поверхонь за базову (зазвичай обирають більшу), обпилюють її начисто, а потім обробляють іншу поверхню під прямим кутом до базової (рис. 1.7.16).
Правильність обпилювання другої поверхні перевіряють перевіреним косинцем, одну полицю якого прикладають до базової поверхні.
Обпилювання поверхонь по внутрішньому прямому куту здійснюють так, щоб до іншої поверхні було звернено ребро напилка, на якому немає насічки.
Нижче наведено послідовність обробки поверхонь, спряжених під кутом 90°, тобто послідовність виготовлення косинця 90°:
– закріпити заготовку косинця в лещатах і дерев’яному бруску;
– обпиляти послідовно широкі поверхні спочатку плоским драчовим, а потім — плоским личкувальним напилком;
перевірити якість обпилювання перевірною лінійкою, паралельність поверхонь — кронциркулем, а товщину — штангенциркулем;
– замінити дерев’яний брусок нагубниками, затиснути косинець обпиленими поверхнями й обпиляти послідовно вузькі поверхні косинця під кутом 90°; для забезпечення точності обробки спочатку слід обробити вузьку поверхню, щоб мати прямий кут між нею і широкими поверхнями; потім у такій самій послідовності обробити вузьку поверхню, перевіряючи її косинцем відносно поверхні;
– у вершині внутрішнього кута просвердлити отвір Ø 3 мм, а потім ножівкою зробити проріз до нього завширшки 1 мм для виходу інструмента й запобігання розколин при загартуванні;
обпиляти послідовно внутрішні вузькі поверхні під кутом 90°, витримуючи при цьому паралельність поверхонь;
– обпиляти послідовно торцеві поверхні;
– зняти задирки з вузьких поверхонь;
– відшліфувати наждачним папером усі поверхні косинця; на відшліфованих поверхнях не має бути подряпин і рисок.