Урок1,2 Слюсарна справа група 12

Тема уроку 37,38 Свердління.

Відео уроку ДИВИСЬ ТУТ

Матеріал уроку,презентацію ДИВИСЬ ТУТ

Домашнє завдання: продовжуємо вивчати тему,переписти та вивчити конспект,та готуватися до тестів по темі: Розпилювання та припасування.

Рис. 1.7.45. Засоби і заходи електробезпеки, що застосовуються під час роботи електричною свердлильною машиною

     При перевантаженні машина автоматично зупиняється, чим запобігається поламка свердла, а також перегоряння обмотки, що призводить до виходу машини з ладу.
     Для свердління отворів у деталях, виготовлених з алюмінієвих і магнієвих сплавів і м’яких сталей, застосовують свердлильні пневматичні ручні машини з частотою обертання шпинделя до 3500 хв–1, а для свердління отворів у деталях з легованих сталей — з частотою обертання шпинделя до 1000 хв–1.
     На рис. 1.7.46 показано ручну свердлильну пневматичну машину.

Рис. 1.7.46. Ручна свердлильна пневматична машина

     За допомогою подовжених кутових і кондукторних насадок, закріплених на корпусі машини, можна виконувати свердління у важкодоступних місцях.
     Ручна свердлильна пневматична машина РС-8 (рис. 1.7.47) має насадку, розміщену під кутом 20°. Корпус цієї насадки закріплюють на машині баранчиком. У трубі насадки розміщено шарнірний вал, який обертає цангову оправку зі свердлом.

Рис. 1.7.47. Пневматична свердлильна машина РС-8 з кутовою насадкою

     Пристрої для кріплення й підвішування механізованого інструмента. Можливості використання електричних і пневматичних свердлильних машин значно розширюються за умови застосування нескладних пристроїв.
     Свердлильні машини можуть бути використані як свердлильні установки. У цьому випадку свердлильну машину закріплюють на стояку з поворотним столом, що переміщується вверх і вниз, на якому закріплюють деталь. Подача свердла відбувається важелем.
      При складальних роботах для зручності й полегшення користування ручні свердлильні електричні машини закріплюють на підвісках — легких дво- або чотириколісних візках на монорейці над робочим місцем.
      Щоб машина не заважала робітникові, коли нею не користуються, машину підвішують на робочому місці на спіральній пружині (рис. 1.7.48, а) або на тросі з противагою (рис. 1.7.48, б).

Ðèñ. 1.7.48. Ìåõàí³çîâàíèé ³íñòðóìåíò, ï³äâ³øåíèé íà ïðóæèí³ (à) ³ íà òðîñ³ ç ïðîòèâàãîþ (á)

      Свердлильні верстати
        Загальні відомості. На свердлильних верстатах можна виконувати такі роботи:
     – свердління наскрізних і глухих отворів (рис. 1.7.49, а);
     – розсвердлювання отворів (рис. 1.7.49, б);
     – зенкерування, що дає змогу дістати вищий квалітет і меншу шорсткість поверхні отворів порівняно зі свердлінням (рис. 1.7.49, в);
     – розточування отворів здійснюється різцем на свердлильному верстаті (рис. 1.7.49, г);
     – зенкування виконується для виготовлення в отворах циліндричних, конічних заглиблень і фасок (рис. 1.7.49, д);
     – розвертання отворів, що застосовується для потрібної точності й шорсткості (рис. 1.7.49, е);
     – вигладжування (здійснюється спеціальними роликовими оправками) або розвальцювання з метою ущільнення —       згладжування гребінців на поверхні отвору після розвертки деталей з дюралюмінію, електрону тощо (рис. 1.7.49, ж);
     – нарізування внутрішньої різьби мітчиком (рис. 1.7.49, и);
     – цекування — підрізування торців зовнішніх і внутрішніх приливків і бобишок (рис. 1.7.49, к).

Рис. 1.7.49. Роботи, які виконуються на свердлильних верстатах:
а — свердління отворів; б — розсвердлювання отворів; в — зенкерування; г — розточування; д — зенкування; е — розвертання; ж — вигладжування; и — нарізування внутрішньої різьби; к — цекування

     Цими видами робіт не вичерпуються можливості свердлильних верстатів, на яких виконуються й інші операції.
     Свердлильні верстати поділяють на три групи — універсальні (загального призначення), спеціалізовані й спеціальні.
      Універсальні свердлильні верстати. До універсальних належать вертикально- і радіально-свердлильні верстати. У вертикально-свердлильних верстатах шпиндель розміщений вертикально. Одним з різновидів вертикально-свердлильних верстатів є настільні вертикально-свердлильні верстати.
     Настільний вертикально-свердлильний верстат (рис. 1.7.51) служить для свердління отворів діаметром не більш як 12 мм у невеликих деталях. Ручна подача шпинделя здійснюється обертанням рукоятки. На перемикачі є написи «Ліворуч», «0», «Праворуч». Для здійснення правого чи лівого обертання важіль барабанного перемикача повертають у відповідне положення.

Рис. 1.7.51. Настільний вертикально-свердлильний верстат

      Універсальний вертикально-свердлильний верстат (рис. 1.7.52) розрахований на роботу в допоміжних та основних цехах машинобудівних заводів і служить для свердління, розсвердлювання, а також для нарізування різьб (з ручним керуванням реверсування шпинделя). Основними частинами цього верстата є фундаментна плита і встановлена на ній колона. На колоні змонтовані стіл і шпиндельна бабка, всередині якої розміщені коробка подач і коробка швидкостей. Обертання шпинделя здійснюється від електродвигуна, розміщеного у верхній частині верстата.
      Ручне переміщення шпинделя здійснюється рукояткою, а переключення швидкостей та зміна подачі — рукоятками. Стіл піднімається й опускається за допомогою рукоятки. Найбільший діаметр свердління — 25 мм.

Ðèñ. 1.7.52. Óí³âåðñàëüíèé âåðòèêàëüíî-ñâåðäëèëüíèé âåðñòàò

       Радіально-свердлильний верстат 2Н55 (рис. 1.7.53) служить для обробки отворів головним чином у середніх корпусних деталях. На верстаті можна виконувати свердління у суцільному матеріалі, розсвердлювання, розвертання і розточування отворів, нарізування різьби мітчиками й інші операції. На фундаментній плиті верстата встановлена тумба з нерухомою колоною, на якій є гільза, що обертається навколо колони на 360°. Це дає змогу обробляти отвори на будь-якому місці деталі без її переміщення. На гільзі змонтована траверса 6, що має горизонтальні напрямні, в яких може переміщуватися шпиндельна головка. Всередині шпиндельної головки розміщені коробка швидкостей, коробка передач і вузол шпинделя. На передній кришці розміщені органи керування. Оброблювані заготовки встановлюються на приставному столі або безпосередньо на верхній площині фундаментної плити.
       Шпиндель зі свердлильною головкою може переміщуватися у горизонтальному напрямі, а разом з траверсою і гільзою обертатися навколо осі нерухомої колони. Ці два рухи дають змогу встановлювати інструмент за будь-якими координатами. Реверсування шпинделя здійснюється фрикційною муфтою. Вертикальне переміщення гільзи по колоні — механічне з автоматичним відтискуванням на початку і затискуванням наприкінці ходу.
       Свердлильна головка має механізм автоматичного виключення подачі, що спрацьовує при досягненні потрібної глибини свердління. Верстат обладнано системою запобіжних пристроїв, які запобігають його пошкодженню внаслідок перевантаження.

Урок3,4 Слюсарна справа група 11

Тема уроку 37,38 Свердління.

Відео уроку ДИВИСЬ ТУТ

Матеріал уроку,презентацію ДИВИСЬ ТУТ

Домашнє завдання: продовжуємо вивчати тему,переписти та вивчити конспект,та готуватися до тестів по темі: Розпилювання та припасування.

Рис. 1.7.45. Засоби і заходи електробезпеки, що застосовуються під час роботи електричною свердлильною машиною

     При перевантаженні машина автоматично зупиняється, чим запобігається поламка свердла, а також перегоряння обмотки, що призводить до виходу машини з ладу.
     Для свердління отворів у деталях, виготовлених з алюмінієвих і магнієвих сплавів і м’яких сталей, застосовують свердлильні пневматичні ручні машини з частотою обертання шпинделя до 3500 хв–1, а для свердління отворів у деталях з легованих сталей — з частотою обертання шпинделя до 1000 хв–1.
     На рис. 1.7.46 показано ручну свердлильну пневматичну машину.

Рис. 1.7.46. Ручна свердлильна пневматична машина

     За допомогою подовжених кутових і кондукторних насадок, закріплених на корпусі машини, можна виконувати свердління у важкодоступних місцях.
     Ручна свердлильна пневматична машина РС-8 (рис. 1.7.47) має насадку, розміщену під кутом 20°. Корпус цієї насадки закріплюють на машині баранчиком. У трубі насадки розміщено шарнірний вал, який обертає цангову оправку зі свердлом.

Рис. 1.7.47. Пневматична свердлильна машина РС-8 з кутовою насадкою

     Пристрої для кріплення й підвішування механізованого інструмента. Можливості використання електричних і пневматичних свердлильних машин значно розширюються за умови застосування нескладних пристроїв.
     Свердлильні машини можуть бути використані як свердлильні установки. У цьому випадку свердлильну машину закріплюють на стояку з поворотним столом, що переміщується вверх і вниз, на якому закріплюють деталь. Подача свердла відбувається важелем.
      При складальних роботах для зручності й полегшення користування ручні свердлильні електричні машини закріплюють на підвісках — легких дво- або чотириколісних візках на монорейці над робочим місцем.
      Щоб машина не заважала робітникові, коли нею не користуються, машину підвішують на робочому місці на спіральній пружині (рис. 1.7.48, а) або на тросі з противагою (рис. 1.7.48, б).

Ðèñ. 1.7.48. Ìåõàí³çîâàíèé ³íñòðóìåíò, ï³äâ³øåíèé íà ïðóæèí³ (à) ³ íà òðîñ³ ç ïðîòèâàãîþ (á)

      Свердлильні верстати
        Загальні відомості. На свердлильних верстатах можна виконувати такі роботи:
     – свердління наскрізних і глухих отворів (рис. 1.7.49, а);
     – розсвердлювання отворів (рис. 1.7.49, б);
     – зенкерування, що дає змогу дістати вищий квалітет і меншу шорсткість поверхні отворів порівняно зі свердлінням (рис. 1.7.49, в);
     – розточування отворів здійснюється різцем на свердлильному верстаті (рис. 1.7.49, г);
     – зенкування виконується для виготовлення в отворах циліндричних, конічних заглиблень і фасок (рис. 1.7.49, д);
     – розвертання отворів, що застосовується для потрібної точності й шорсткості (рис. 1.7.49, е);
     – вигладжування (здійснюється спеціальними роликовими оправками) або розвальцювання з метою ущільнення —       згладжування гребінців на поверхні отвору після розвертки деталей з дюралюмінію, електрону тощо (рис. 1.7.49, ж);
     – нарізування внутрішньої різьби мітчиком (рис. 1.7.49, и);
     – цекування — підрізування торців зовнішніх і внутрішніх приливків і бобишок (рис. 1.7.49, к).

Рис. 1.7.49. Роботи, які виконуються на свердлильних верстатах:
а — свердління отворів; б — розсвердлювання отворів; в — зенкерування; г — розточування; д — зенкування; е — розвертання; ж — вигладжування; и — нарізування внутрішньої різьби; к — цекування

     Цими видами робіт не вичерпуються можливості свердлильних верстатів, на яких виконуються й інші операції.
     Свердлильні верстати поділяють на три групи — універсальні (загального призначення), спеціалізовані й спеціальні.
      Універсальні свердлильні верстати. До універсальних належать вертикально- і радіально-свердлильні верстати. У вертикально-свердлильних верстатах шпиндель розміщений вертикально. Одним з різновидів вертикально-свердлильних верстатів є настільні вертикально-свердлильні верстати.
     Настільний вертикально-свердлильний верстат (рис. 1.7.51) служить для свердління отворів діаметром не більш як 12 мм у невеликих деталях. Ручна подача шпинделя здійснюється обертанням рукоятки. На перемикачі є написи «Ліворуч», «0», «Праворуч». Для здійснення правого чи лівого обертання важіль барабанного перемикача повертають у відповідне положення.

Рис. 1.7.51. Настільний вертикально-свердлильний верстат

      Універсальний вертикально-свердлильний верстат (рис. 1.7.52) розрахований на роботу в допоміжних та основних цехах машинобудівних заводів і служить для свердління, розсвердлювання, а також для нарізування різьб (з ручним керуванням реверсування шпинделя). Основними частинами цього верстата є фундаментна плита і встановлена на ній колона. На колоні змонтовані стіл і шпиндельна бабка, всередині якої розміщені коробка подач і коробка швидкостей. Обертання шпинделя здійснюється від електродвигуна, розміщеного у верхній частині верстата.
      Ручне переміщення шпинделя здійснюється рукояткою, а переключення швидкостей та зміна подачі — рукоятками. Стіл піднімається й опускається за допомогою рукоятки. Найбільший діаметр свердління — 25 мм.

Ðèñ. 1.7.52. Óí³âåðñàëüíèé âåðòèêàëüíî-ñâåðäëèëüíèé âåðñòàò

       Радіально-свердлильний верстат 2Н55 (рис. 1.7.53) служить для обробки отворів головним чином у середніх корпусних деталях. На верстаті можна виконувати свердління у суцільному матеріалі, розсвердлювання, розвертання і розточування отворів, нарізування різьби мітчиками й інші операції. На фундаментній плиті верстата встановлена тумба з нерухомою колоною, на якій є гільза, що обертається навколо колони на 360°. Це дає змогу обробляти отвори на будь-якому місці деталі без її переміщення. На гільзі змонтована траверса 6, що має горизонтальні напрямні, в яких може переміщуватися шпиндельна головка. Всередині шпиндельної головки розміщені коробка швидкостей, коробка передач і вузол шпинделя. На передній кришці розміщені органи керування. Оброблювані заготовки встановлюються на приставному столі або безпосередньо на верхній площині фундаментної плити.
       Шпиндель зі свердлильною головкою може переміщуватися у горизонтальному напрямі, а разом з траверсою і гільзою обертатися навколо осі нерухомої колони. Ці два рухи дають змогу встановлювати інструмент за будь-якими координатами. Реверсування шпинделя здійснюється фрикційною муфтою. Вертикальне переміщення гільзи по колоні — механічне з автоматичним відтискуванням на початку і затискуванням наприкінці ходу.
       Свердлильна головка має механізм автоматичного виключення подачі, що спрацьовує при досягненні потрібної глибини свердління. Верстат обладнано системою запобіжних пристроїв, які запобігають його пошкодженню внаслідок перевантаження.