Урок1,2 Слюсарна справа група 12

Тема уроку 45,46 Притирання.

Відео уроку ДИВИСЬ ТУТ

Домашнє завдання: переписати конспект та готовитись да тестів по темі Шабрування на наступний урок!!!
zelenskiy_1978@ukr.net

Притирання

Загальні відомості.

Притиранням називається обробка деталей, що працюють у парі, для забезпечення контакту їх робочих поверхонь.

Доведення — це чистова обробка деталей з метою одержання точних розмірів і малої шорсткості поверхонь.
Притирання й доведення здійснюють абразивними порошками або пастами, які наносять або на оброблювані поверхні, або на спеціальний інструмент — притир.
Припуск на притирання становить 0,01—0,02 мм, на доведення — 0,001—0,0025 мм. Точність притирання — 0,001—0,002 мм. Доведення забезпечує точність за 5—6-м квалітетами і шорсткість поверхні до Rа = 0,05.
У машинобудуванні притирають гідравлічні пари, пробки й корпуси кранів, клапани та їх сідла у двигунах внутрішнього згоряння, робочі поверхні вимірювальних інструментів тощо.
Оброблені доведенням поверхні добре чинять опір спрацьованості та корозії, що дуже важливо при експлуатації вимірювальних та перевірочних інструментів і дуже точних деталей.

Притиральні матеріали. Абразивні матеріали (абразиви) — це дрібнозернисті кристалічні порошкоподібні, а також масивні тверді тіла, застосовувані для механічної обробки різних мате ріалів.

Абразиви поділяють на природні й штучні. Розрізняють також тверді абразивні матеріали, твердість яких більша за твердість загартованої сталі, й м’які, що мають меншу твердість.
До твердих природних абразивних матеріалів належать мінерали, що містять оксид алюмінію (природний корунд, наждак) та оксид кремнію (кварц, кремінь, алмаз).
Алмазні пасти (пасти з природних і синтетичних алмазних порошків) набули широкого застосування. Алмазні пасти Інституту надтвердих сплавів, що випускаються дванадцяти зернистостей, умовно поділяють на чотири групи — велику, середню, дрібну і тонку. Пасти кожної групи мають свій колір: великої — червоний (А, АП80, АП60); середньої — зелений (АП40, АП28, АП20); дрібної — блакитний (АП14, АП10 і АП7); тонкої — жовтий (АП5, АП3 і АП1).
Окрім того, в межах кожної групи пасту найбільшої зернистості позначають чорною смужкою, середньої — сірою, а дрібної — білою (цими кольорами фарбують тюбики й упаковку пасти).
Алмазні пасти випускають світлого кольору для того, щоб за його зміною можна було судити про зняття оброблюваного матеріалу. При правильному виборі притира й пасти після нетривалої роботи алмазна паста набуває темного кольору. Це є свідченням безперервного зняття матеріалу.

Змащувальні матеріали для притирання й доведення сприяють прискоренню цих процесів, зменшують шорсткість, а також охолоджують поверхню деталі. Найчастіше як змащувальні матеріали застосовують змащувально-охолодні рідини — гас, бензин, легкі мінеральні масла, содову воду. Для притирання (доведення) сталі й чавуну частіше застосовують гас з добавкою 2,5 % олеїнової кислоти й 7 % каніфолі, що значно підвищує продуктивність процесу.

Притири

Види притирів. Доведення виконують спеціальним інструментом — притиром, форма якого має відповідати формі оброблюваної поверхні. За формою притири поділяють на плоскі, циліндричні (стрижні й кільця), різьбові й спеціальні (кульові, асиметричні й неправильної форми).

Притири можуть бути рухомими й нерухомими. Рухомий притир при доведенні переміщується, а деталь залишається нерухомою, або переміщується відносно притира. Такими притирами є циліндри, диски, конуси тощо.

Плоскі притири — це чавунні плити, на яких доводять площини. Плоский притир для попередньої обробки має канавки завглибшки й завширшки 1—2 мм, розміщені на відстані 10—15 мм (рис. 1.8.27, а), в яких накопичуються залишки абразивного матеріалу. Притири для остаточного доведення роблять гладенькими (рис. 1.8.27, б).

Циліндричні притири застосовують для доведення циліндричних отворів. Такі притири бувають нерегульованими і регульованими; останні являють собою розрізну втулку 3, насаджену на конічну оправку 2. Регулюють діаметр притира гайками 1 і 4.

Конічні отвори доводять конічними притирами, чавунними (рідше мідними) оправками. Притир для попередньої обробки має спіральну канавку, в якій утримується абразивно-притиральний матеріал. Притир для обробки зовнішньої конічної поверхні виготовляють у вигляді конічної втулки.

Прийоми притирання та доведення. Механізація притиральних і довідних робіт

Прийоми притирання та доведення. Для продуктивного і точного притирання слід правильно вибирати й строго дозувати кількість абразивних матеріалів, а також мастила. Зайва кількість абразивного порошка або мастила перешкоджає сполученню поверхонь, що притираються, від чого продуктивність і якість притирання знижуються.

При остаточному притиранні підвищення продуктивності та якості досягають додаванням у зону обробки абразивного порошку в суміші з розведеним у гасі стеарином.

При притиранні слід враховувати тиск на деталі, що притираються. При його підвищенні збільшується швидкість процесу, але тільки до певної міри. При надто великому тиску зерна роздавлюються, поверхня деталі виходить із задирками й інколи стає непридатною. Зазвичай тиск при притиранні становить 150—400 кПа (1,5—4 кгс/см2). При остаточному притиранні тиск слід зменшувати.

Механізація довідних і притиральних робіт. Продуктивнішою, а також менш втомлюваною для робітника є доведення й притирання на довідних верстатах. Окрім спеціальних верстатів для механічного доведення можуть бути відповідно пристосовані й металообробні верстати — свердлильні, стругальні тощо.

Контроль якості доведення. Після доведення поверхні перевіряють на фарбу (на добре доведених поверхнях фарба розподіляється рівномірно). Площинність при доведенні контролюють лекальною лінійкою з точністю до 0,001 мм.

Паралельність плоских поверхонь перевіряють мікрометром, індикатором або іншими важільно-механічними приладами, заданий профіль — шаблонами, лекалами (за методом світлової щілини), кути — косинцями, кутомірами, кутовими плитками, шаблонами.

Слід враховувати й те, що для уникнення помилок при контролі всі виміри слід провадити при 20 °С.

Дефекти. Найпоширеніші при притиранні й доведенні дефекти, причини їх виникнення й способи запобігання подано в табл. 8.4.

Безпека праці. При виконанні притиральних і довідних робіт потрібно: оброблювану поверхню обчищати не рукою, а ганчірками, користуватися захисними пристроями для відсмоктування абразивного пилу й обережно поводитися з пастами, оскільки вони містять кислоти, надійно й стійко встановлювати притири;

Урок 3,4 Груп 11 Слюсарна справа

Домашнє звдання: Здаємо тести по темі : Шабрування.

Посилання на тести: ТУТ