Урок 1,2 група 33 Будова пасажирського вагона.
Тема уроку: Акамуляторні батареї.
Домашнє завдання:переписати та вивчити конспект.
Акамуляторні батареї
Акамуляторна батарея призначена для живлення споживачів вагона на станціях аварійних режимах і приймальних швидкостях поїзда.
Акамулятором називають – хімічне джерело електричної енергії, яке здібне накопичувати зберігати електричну енергію одержану від підвагонного генератора, а потім віддавати її споживачам.
Під час руху поїзда і працюючому генераторі акамуляторна батарея знаходиться в режимі зарядки, а під час стоянки і не працюючому генераторі, під час руху поїзда працює в режимі розрядки. Акамуляторна батарея розміщюється під вагоном в спеціальних ящиках ,які обладнані вентиляцією для усунення вибухонебезпечності суміші, яка утворюється під час зарядки батареї.
На пасажирських вагонах застосовуються кислотні і лужні батареї які складаються з певної кількості акамуляторів. Кислотні, як правило, виготовляються із свинцевих пластинок а лужні із нікельзалізних які з`єднуються між собою послідовно.
На залізничному транспорті більш широкого розповсюдження отримали лужні акамуляторні батареї, так як вони виготовляються із дешевших матеріалів чим кислотні.
На вагонах без кондиціювання повітря з номінальною напругою електричної мережі 50В акамуляторна батарея складається з 26 икислотних або 38-40 лужних акамуляторів.
На пасажирських вагонах з кондиціювання повітря з номінальною напругою 110В встановлюються 56 кислотних або 82-86 лужних акамуляторів. Номінальною напругою акамуляторної батареї вважається найменш допустима напруга повністю зарядженої батареї на початок розрядки.
Номінальною ємністю батареї називається кількість електроенергії (в Ампер/год) яку може віддати повністю заряджений акамулятор до гранично допустимої величини напруги.
Ємність акамуляторної батареї виражається в послїдуючий формулі a=Iptp: де [Ip] величина струму розрядки, [tp] час розрядки акамуляторної батареї.
На пасажирських вагонах встановлюється наступні типи акамуляторних батарей:
-Кислотні(26ВПМ-400,26ВНЦ-400,56ВНЦ-400)
-Лужні(38ТНЖ-250,40ТНЖ-250,86ВНЖ-300)
Кожна акамуляторна батарея має слідуючі умовні позначення 26, 36, 38, 40, 86- кількість послідовно з’єднаних акамуляторів в одну батарею.
В-місце встановлення батареї
Т-батарея виконана в тяговому режимі
П-пластина акамулятора покриваються поверхнево або пансорно
Ц-для щільнометалевих вагонів
НЖ-нікельзалізні пластини лужних акамуляторів
НК-нікель кадмієві пластини
400, 250-номінальна ємність акамуляторної батареї в А.годинах.
Кислотна акамуляторна батарея
Складається з ебонітового або капронового сосуда,а середину якого встановлюються свинцеві пластини покриті активною масою і які заливають електролітом.
Пластини взаємодіють з ебонітом при електрохімічних реакціях в процесі зарядки і розрядки.
Пластини розрізняють з позитивним і від’ємним зарядом. Активною масою позитивних пластин являється анод, а від’ємних катод і покриваються активною масою губчастого свинцю темно коричневого кольору, а губчастий свинець сірого кольору. Пластини акамулятора мають різну конструкцію.
Ебонітовий сосуд встановлюють в блоки таким чином щоб між кожними двома пластинами однієї полярності встановлювалась одна пластина другої полярності, як правило по краях розміщуються від’ємні частини, оскільки позитивні пластини можуть коробитися.
Позитивні і від’ємні пластини одна від іншої відділяється сепараторами які виготовляються кислостійкого пористого матеріалу.
Сепаратори запобігають можливості виникнення короткого замикання. Пластини в сосуді встановлюються так щоб від низької частини і дном сосуда був простір в якому накоплюється осадок в процесі зарядки. В середину ємкості заливають електроліт який виготовляється із 25-34% сірчаної кислоти і дисцильованої води. Щільність електроліту який утворюється при змішуванні води і кислоти повинен бути 1,22-1,27 2 /см3.
Щільністю електроліту називають-число яке показує на скільки ваще данний електроліт за дисцильовану воду. Вимірюється аріометром. Принцип дії Процес експлуатації акамулятор проходить слідуючі цикли І-Зарядка, II- розрядка . У зарядженого акамулятора активна маса позитивних пластин складається з двуокису свинцю (PBO2), а від’ємних частин із губчастого свинцю (PB) . Ці пластини знаходяться в електроліті в якому проходить непреривний процес зярядки або розрядки.
В процесі розрядки на позитивних і негативних пластинах утворюється сірчано кислий свинець, а електроліт втрачає свою щільність і утворюється вода. При глибокій розрядці сірчано кислий свинець виглядить як сіль білого кольору яка погано розчиняється в електроліті і не відновлюється під час зарядки. Під час зарядки пластини відновлюють напругу до величини 2,2В ,а при напрузі на пластинах 2,4В акамулятор починає кипіти, виділяються пузирьки водню і кисню (розкладається вода) які можуть утворити гримучий газ.
Урок 3,4 група 31 Правила технічної експлуатації
Тема урока: Рух поїздів при напіватоматичному блокуванні.
Відео уроку ДИВИСЬ ТУТ
Матеріал уроку ДИВИСЬ ТУТ
Домашнє завдання : пареписати конспектп 7.1 та 7.3 ,передивитись відео та готуватись до тестів на наступний урок по темі Напівавтоматичне блокування.
Урок 5 група 12 Слюсарна справа.
Тема урока: Тема № 4. Рубання металу
Відео уроку ДИВИСЬ ТУТ
Матеріал уроку ДИВИСЬ ТУТ
Домашнє завдання : ознайомитись з відео уроку,переписати конспект та готкватись до здачі тестів на наступний урок по темі :Рубання металу!!!
Урок 6 група 33 Правила технічної експлуатації.
Тема урока: Неісправності колісних пар
.Відео уроку ДИВИСЬ ТУТ
Домашнє завдання: ознайомитись з відно уроку та готовитись на наступний урок до здачі тестів по темі: Неісправнрсті колісних пар.
Урок 8 група 32 Правила технічної експлуатації.
Тема урока: Рух поїздів при напіватоматичному блокуванні.
Відео уроку ДИВИСЬ ТУТ
Матеріал уроку ДИВИСЬ ТУТ