Урок 1,2 група 15 ПТЕ та інсттрукції.

Тема урока : Маршрутні світлофори

Матеріал уроку ДИВИСЬ ТУТ

Домашнє завдання : переписати конспект та п.5.4 готуватися до тестів.

Урок 3,4 група 31 ПТЕ та інстрцуції.

Тема урока: напівавтоматичне блокувіання

Матеріал уроку ДИВИСЬ ТУТ

Домашнє завдання : преписати та вивчити п.7.1.6-7.1.15 та зробити презентацію по темі напівавтоматичне блокування і на наступний урок готуватися до тестів з цьої теми!!!

Урок 5.група 33 Транспортна геграфія.

Тема урока: Південно-Західна залізниця.

Домашнє завдання: переписати конспект та ознайомитись з залізничними станціями на Південо-Західної залізниці і зробити презентацію.

  Південно-Західна залізниця обслуговує північні області України – Хмельницьку, Вінницьку, Житомирську, Київську, Чернігівську і частково Сумську (рис. 4.4).

  Експлуатаційна довжина дороги 4,7 тис. км, що становить 20,9% від загальної довжини мережі залізниць.

  Основний кістяк магістральної мережі Південно-Західної дороги був побудований у дореволюційний час. У радянський період відбувалося випрямлення і посилення окремих напрямків, будувалися під’їздні колії до промислових центрів, що розвиваються, новим цукровим заводам, родовищам будівельних матеріалів. Було поліпшено транспортно-географічне положення Чернігова (будівництво залізничних виходів до Гомеля і на захід до Ковелю і Бреста) і Житомира (створення прямого виходу на Наддніпрянщину).

  Густота мережі в межах дороги висока, особливо у Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській і Київській областях, що мають інтенсивне цукробурякове виробництво.

  Головна лінія Південно-Західної дороги – напрямок Хутір Михайлівський-Конотоп-Бахмач-Ніжин-Київ-Козятин-Вінниця-Жмеринка-

Хмельницький-Тернопіль. До Жмеринки вона електрифікована. Починаючи зі станції «Київ», ця магістраль має значний вантажопотік, що складається з кам’яного вугілля, чорних металів, хімічних продуктів і машин Донбасу і Харкова, до яких зі станції Фастів додається потік залізної руди і чорних металів Наддніпрянщини. Для вивозу експортних вантажів на Брест важливе значення має лінія Шепетівка-Здолбунів- Рівне-Луцьк-Ковель.

  У загальному обсязі робіт дороги 3/5 складає транзит. Головні транзитні вантажі-залізна руда, нафтопродукти, кам’яне вугілля, чорні метали, хліб і ліс.

  Південно-Західна залізниця, що обслуговує територію з розвинутою обробною промисловістю й інтенсивним сільським господарством, має пасивний вантажообіг: відправлення вантажів з її станцій менше прибуття. Серед вантажів, що відправляються, на першому місці знаходяться мінеральні будівельні матеріали, головним чином будівельний камінь і виробні матеріали, що добуваються в ряді районів Українського кристалічного масиву. Істотна частка у відправленні вантажів продукції харчової промисловості і сільського господарства, а в прибутті – кам’яного вугілля, лісових вантажів, нафтопродуктів і чорних металів.

  Найбільші станції прибуття вантажів – станції Київського залізничного вузла, Вінниця, Чернігів, Житомир і Біла Церква.

  Для Південно-Західної залізниці характерний інтенсивний пасажирський рух, особливо в напрямках від Києва на Львів, Одесу і Сімферополь. Найбільшою станцією по відправленню пасажирів у дальньому і приміському сполученні на Південно-Західній дорозі є Київ.

  У межах дороги залізничний транспорт широко взаємодіє з річковим. Найважливіші перевалочні пункти змішаних залізнично-водяних перевезень – Київ і Чернігів.

  Територія, що обслуговується Південно-Західною дорогою, має густу мережу автомобільних доріг із твердим покриттям. Найбільш важливими серед них, використовуваними як магістральні шляхи, є дві меридіональні дороги: Гомель-Чернігів-Біла Церква-Умань з виходом на Одесу, Мозир-Деркач-Житомир-Бердичів-Вінниця-Ямпіль з виходом на Бєльці і Кишинів з відгалуженням від Коростеня на Новоград-Волинський-Хмельницький і Кам’янець-Подільський і три широтні: Київ-Житомир-Новоград-Волинський-Рівне, Біла Церква-Казатин-Любар-Ямпіль-Кременець і Умань-Вінниця-Хмельницький-Тернопіль.

  Площа території, що прилягає до Південно-Західної залізниці, становить 107,9 тис. кв. км, у зоні дії залізниці знаходиться 9,3 млн. чол. Експлуатаційна довжина залізниці майже 4600 км, що становить 20,9% від загальної довжини мережі залізниць. Південно-Західна залізниця лідирує серед залізниць України за обсягом пасажирських перевезень. Пасажирообіг становить 31,3% від загального пасажирообороту залізниць України. Відправлено майже 142 млн. чол. Саме тому велика увага на залізниці приділяється не тільки технології перевізного процесу, але й забезпеченню необхідного сервісу на вокзалах і в поїздах.

  Головна лінія Південно-Західної залізниці — напрямок Зернове-Хутір Михайлівський-Конотоп-Ніжин-Київ-Козятин-Жмеринка-Хмельницький-Волочиськ – є частиною Критських коридорів № 3, № 9-с.

  Проводяться роботи з оновлення й ремонту інфраструктури в напрямках міжнародних транспортних коридорів. У 2001 р. здійснена реконструкція головних приміщень центрального та приміського вокзалів ст. Київ, що дозволило збільшити пропускну здатність пасажиропотоку з 7,5 до 10 тис. пасажирів на добу. Збудовано новий павільйон вокзалу.

Урок 6,7 група 32 ПТЕ та інструкції.

Тема урока: Напівавтоматичне блокувіання

Матеріал уроку ДИВИСЬ ТУТ

Домашнє завдання : преписати та вивчити п.7.1.6-7.1.15 та зробити презентацію по темі напівавтоматичне блокування і на наступний урок готуватися до тестів з цьої теми!!!

Урок 8,9 група 33 Будова пасажирського вагона.

Тема урока: Лужні акамулятори.Техніка безпеки при обслуговуванні акамуляторної батареї.

Домашнє завдання: перписати та вивчити конспект.

                          Лужні акамулятори
 Лужний нікельзалізний акамулятор ТНЖ-250 складається із полублоків в які входять 10 позитивних і 11 від’ємних пластин які з’єднуються між собою, а між позитивними і від’ємними частинами встановлюються сепаратори у вигляді ебонітових поличок.
Полублоки встановлюються в металевий або в капроновий корпус в який поміщується гумовий чехол,який запобігає розповсюдженню електроліта між окремими акамуляторами, зверху корпуса розміщується кришка з позитивним і від’ємним виводом і кришка для заливання і вимірювання електроліту, в кришці розміщується клапан для виділення газів, які утворюються під час зарядки. У корпус заливають електроліт 20-ти% розчин йодного калію КOH і NaOH. Для збільшення терміну роботи акамулятора в електроліт добавляють моногідрат літію Li OH.
 Позитивні пластини виготовляються із гідроокисулітію Ni(OH)3. Ця активна маса знаходиться між двома пластинами в яких є отвори для проходження електроліту.
 Активною масою від’ємних пластин являється губчасте залізо Fe (нікельзалізні акамулятори), а при наявності від’ємних виготовлених із суміші каблія і заліза називається (нікекель каблієві полублоки). Електроліт в процесі експлуатації змінюється в своїй формі і щільності.
Техніка безпеки при обслуговуванні акамуляторної батареї.
При обслуговуванні і ремонті акамуляторної батареї необхідно дотримуватися особливої обережності, так як акамулятор під час зарядки виділяє водень і кисень як при повній консентрації виділяє вибухонебезпечну суміш(гримучий газ). Категорично забороняється оглядати акамуляторну батарею з відкритим вогнем, а також виявляти несправності замкнення вивідних зажимів металевими предметами які утворюють іскру. Під час ремонту користуватися інструментом з ізольованими ручками. При попаданні на шкіру кислотного електроліту її необхідно промити великою кількістю проточної води після чого пошкоджене місце промити 10% розчином харчової соди. При попаданні кислотного електроліту в очі або в порожнину рота промивають 5% розчином харчової соди. При попаданні на шкіру лужного електроліту її необхідно промити великою кількістю проточної води, а потім пошкоджене місце промивають 5% розчином борної кислоти а при попаданні в очі або порожнину рота промивають 2% борної кислоти. Після надання першої медичної допомоги потерпілому необхідно звернутись до лікаря.