Урок 1,2 група 15 ПТЕ та інструкції.

Тема уроку:Локомотивні світлофори.

Матеріал уроку ДИВИСЬ ТУТ

Домашнє завдання : переписати та вивчити п 5.9.1 по 5.92; та на наступний урок готуватися до тестів по темі: Локомотивні світлофори!!!

Урок 3,4 група 31 ПТЕ та інструкції.

Тема урока:Рух роіздів при електрожезловій системі.

Матеріал уроку ДИВИСЬ ТУТ

Відео уроку ДИВИСЬ ТУТ

Домашнє завдання : продовжуємо вивчати тему Напівавтоматичне блокування ,преписати та вивчити п 8.1,|8.3-8.9.2, 8.9.4 та зробити презентацію по темі напівавтоматичне блокування і на наступний урок готуватися до тестів з цьої теми!!

Урок 5 група 33 Транспортна геграфія.

Тема уроку:Одеська залізниця.

Домашнє завдання: переписати конспект та ознайомитись з залізничними станціями на Одеської залізниці і зробити презентацію.

  Одеська залізниця — важлива складова єдиного транспортного конвеєра південного заходу України. Залізниця пролягає по території шести областей: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Черкаської, Кіровоградської та Вінницької (рис. 4.5), її експлуатаційна довжина майже 4100 км (18,7%).

  Протяжність електрифікованих ліній 1702 км. На її частку припадає майже 22% вантажообороту і 13% пасажирообігу залізниць країни.

  Територію, що обслуговується дорогою, перетинають наступні магістральні автодороги: Одеса-Умань-Київ, Одеса-Тирасполь-Кишинів, Одеса-Белград-Рени, Одеса-Миколаїв-Херсон-Каховка, Кишинів-Кіровоград.

  Найбільш завантажені лінії Одеської залізниці, що йдуть до морських портів (від Вінниці і Черкас до Одеси й Іллічівська, від Знаменки, Дніпропетровська і Донецька до Миколаєва і Херсона).   Широтні лінії невеликої протяжності, що обслуговують переважно сільськогосподарські райони (імені Тараса Шевченка-Квіткове-Христиновка-Зятьковці-Вапнярка-Ямпіль, Чорноліська-Помошна-Борщі, Миколаїв-Колосівка-Роздільна-Кучурган), менш завантажені. У цілому вантажонапруженість дороги значно нижче загальномережевої.

  Головними вантажами, що перевозяться в напрямку до Одеси, Іллічівська і Південної, є нафтопродукти, кам’яне вугілля, чорні метали і мінеральні будівельні матеріали. Частина з них переробляється і споживається в Одесі – найбільш великому промисловому центрі українського Причорномор’я, а велика частина перевантажується на морський транспорт і йде на експорт.

  У напрямку Миколаївського і Херсонського морських портів з Наддніпрянщини і Донбасу випливають кам’яне вугілля, нафтопродукти, чорні метали, залізна руда і цемент, а в зворотному напрямку – нафтопродукти і хлібні вантажі, а також глинозем.

  Експортні перевезення вантажів дуже впливають на структуру вантажообігу Одеської дороги: вона має триразове перевищення прибуття над відправленням. Серед вантажів прибуття переважають нафтові, кам’яне вугілля і будівельні матеріали.

  Відправляє Одеська дорога нафтопродукти, мінеральні будівельні матеріали і кам’яне вугілля.

  Найбільші станції прибуття: Одеса, Рени, Миколаїв, Іллічівськ і Херсон, відправлення – Пантаївка, Одеса і Херсон.

  Головні пасажиропотоки направляються до Одеси.

  Одеська дорога широко взаємодіє з іншими видами транспорту – морським (у портах Одеса, Іллічівськ, Південний, Миколаїв і Херсон), річковим (у портах Ізмаїл на Дунаї, Херсон і Черкаси на Дніпрі) і автомобільним. Між портом Іллічівськ і болгарський порт Варна регулярно курсують морські залізничні пароми.

  Головна особливість Одеської залізниці — її приморське і прикордонне положення. У регіоні залізниці розташовані великі морські порти: Одеський, Іллічівський, Миколаївський, Херсонський, Білгород-Дністровський, Ізмаїльський, Ренійський, Південний і Жовтневий. Вантажна робота проводиться на 166 станціях з 307 діючих на залізниці.

  Основний і найважливіший напрямок вантажної і комерційної роботи Одеської залізниці пов’язаний з діяльністю портів і припортових станцій, де здійснюються операції із зовнішньоторговельними вантажами. Діють поромні переправи Іллічівськ-Варна, Іллічівськ-Поті, Іллічівськ-Батумі. Перспективним є розвиток сполучення через поромну переправу між державами Кавказу, Центральної Азії, з одного боку, і країнами Балтії, Скандінавії – з іншого.

  За напрямком Вапнярка-Слобідка-Котовськ-Роздільна-Одеса і через порти, у тому числі через Одесу і Іллічівськ, проходять важливі міжнародні транспортні коридори: Критський № 9, що з’єднує північ і південь; Гданськ-Одеса; ТРАСЕСА, що зв’язує Європу, Кавказ і Азію.

Урок 6,7 група 32 ПТЕ та інструкції.

Тема урока:Рух роіздів при електрожезловій системі.

Матеріал уроку ДИВИСЬ ТУТ

Відео уроку ДИВИСЬ ТУТ

Домашнє завдання : продовжуємо вивчати тему Напівавтоматичне блокування ,преписати та вивчити п 8.1,|8.3-8.9.2, 8.9.4 та зробити презентацію по темі напівавтоматичне блокування і на наступний урок готуватися до тестів з цьої теми!!

Урок 7,8 група 33 Будова пасажирського вагона

Тема урока: Приводи підвагоних генераторів

.Домашнє завдання :переписати конспект та ознайомитись з приводами підвагоних генераторів,та готуватися до тестів з цієї теми!!!

  Приводи підвагонного генератора призначені для передачі обертового моменту від вісі колісної пари до вала генератора.

В пасажирських вагонах з автономною системою застосовують слідуючи типи приводів:
з ременною передачею
з плоским або кленовидним ремнем або редукторно-карданний.
На пасажирських вагонах раннього випуску застосовують плоско-ремінні приводи.
 В останній час застосовують плоско-ремінний, ремінно-редукторно- карданний, ремінно-карданний.
Крім того всі приводи можна розділити на дві групи в залежності від якої частини колісної пари вагона передаються оберти :від торця вісі, або середньої частини вісі колісної пари. Наявність того чи іншого приводу обусловлена потужністю типу підвагоного апарату швидкості руху поїзда і роком побудованого вагона.
На вагонах необладнаних кондиціювання на яких розміщуються невеликі споживачі електроенергії, можуть встановлюватися ремні ремінно-редукторні, ремінно-редукторно-карданні і ремінно- карданні від торця вісі. На вагонах з кондиціюванням застосовуються редукторно-карданний привід від середньої частини вісі з великою кількістю споживачів. Приводи підвагонного генератора розраховані на швидкість до 160км\год.

Плоско ремінний привід вала генератора застосовується на пасажирських вагонах ранніх випусків для генератора потужність 3,5-5,5кВт тип привода РД-2 для генераторів ГСВ-2, ГСВ-8. Складається з двох шківів і плоского ремня. Ведучий шків встановлюється на середній частини вісі колісної пари, а видомий шків меншого діаметру- на валу генератора. Ведучий шків складається з двох половин які після установки на вісь колісної пари стягується спеціальними болтами. На обох шківах розміщується спеціальні пази які не дозволяють шківу зіскочити під час руху поїзда. Обидва шківа мають бочкоподібну форму робочої поверхні, що не дозволяють розтягуватися ремням при входженні вагона кривих ділянках колії. Видучий і видомий шків з’єднуються між собою трьох слойним ремнем шириною 110-125мм, довжина 4,5м. До кронштейна закріплюється натяжний пристрій який складається із пружини, натяжного гвинта і спеціальнох гайки яка призначена для підтримання в натяжному стані плоского ремня. Оберти від вісі колісної пари передаються через ведучий шків, плоский ремінь, видомий шків, вал генератора.
В процесі експлуатації провідник зобов’язаний контролювати стан плоского ремня і давати заявку ПЕМу для періодичності його підтягування, а також контролювати стан підвіски генератора.